Фразеологія

Фразеологія

ФРАЗЕОЛОГІЯ

 

Фразеологія – наука вивчення стійких зворотів мови.

Фразеологічна одиниця, фразеологізм – стійке сполучення слів: збити з пантелику, біла ворона.

Об’єктом фразеології є:

1)             прислів’я – це виражений реченням народний вислів повчального змісту, що передає узагальнений суспільний досвід або формулює життєву закономірність: вік живи – вік учись. Прислів’я обов’язково граматично та інтонаційно оформлене судження. Співвідноситься не з словосполученням, а з реченням: мир та лад – великий клад.

2)             приказка – це стійкий вислів, який відзначається лаконічною будовою й використанням образної виразності, але не формулює певної закономірності чи правила: і стіни вуха мають; молоко на губах не обсохло. Можуть бути організовані

-         у формі простого речення: сорока на хвості принесла;

-         дієслівних сполучень: вивести на чисту воду;

-         іменних словосполучень: ні риба ні м’ясо, одного поля ягода;

-         прислівникових словосполучень: чорним по білому, ні слуху, ні духу;

-          звороту із словами хоч, як, мов, немов: хоч греблю гати.

3)             крилаті вислови – чисто повторювані влучні словесні формули, джерело яких може бути встановленим. За джерелами, які живлять фонд крилатих висловів української мови, за ступенем їх поширення в інших мовах світу можна виділити: вислови найрізноманітнішого походження:

-         античного джерела (гомеричний сміх (гр.), перейти Рубікон (рим.),

-          релігійного джерела ((біблійні – голос волаючого в пустелі, Ноїв ковчег), євангельські (блудний син, нести хрест)),

-         переклади влучних висловів із художніх, філософських та інших творів (німецького походження (на крилах пісень - Гейне), французького походження (інші часи – інші пісні – Буало, людська комедія - Бальзак), англійського походження (бути чи не бути), з інших неслов’янських мов (синій птах – Метерлінк, голий король – Андерсен, останній з могікан - Купер), східних народів (сади Семіраміди, Сезам, одчинись!).